Щоб потрапити на стажування в Google, досить закінчити школу [*]



… І добряче постаратися.

 Денис Солонков – студент факультету комп’ютерних наук Вищої школи економіки, який потрапив на стажування в «Google» після першого курсу. Ми поспілкувалися з Денисом і задали йому кілька запитань про працевлаштування в «Google» і про те, де і як він отримав необхідні для роботи навички.

 

Як ти потрапив в «Google»?

– Історія досить тривіальна: подав своє резюме на їх програму літніх стажувань, пройшов на етап інтерв’ю, пройшов інтерв’ю, отримав пропозицію, і ось я стажуюся в Google.

Для багатьох робота в «Google» – успіх, якого досягають набагато пізніше юності. Скільки тобі зараз років? Ким ти працюєш?

– Мені 18, через декілька місяців буде 19. Зараз я працюю у «Software Engineer Intern».

Примітка: інженер-програміст займається комплексною розробкою та керівництвом проектів, а програміст реалізує їх шляхом написання коду.

В якому офісі «Google» ти проходиш стажування?

– У Цюриху, Швейцарія.

Розкажи про офіс, будь ласка. Що там цікавого? Їжа безкоштовна?

– Так, годують безкоштовно, шведський стіл. Головний плюс в тому, що «Google» адекватно ставиться до своїх працівників. Наприклад, у нас немає чітко обмеженого робочого дня – фактично, я можу приходити і йти коли завгодно. Але я перебуваю в офісі стільки часу, щоб встигати працювати за своїми проектами, і так роблять всі. В «Google» розуміють, що їм не потрібно змушувати людей працювати – вони самі цього хочуть. На жаль, я не можу вдаватися в подробиці про внутрішні процеси через угоду про конфіденційність.

Добре спасибі. Тоді трохи змінимо тему. Як тобі сама Швейцарія?

– Країна дуже гарна, але дорога. З місцевими рівнями зарплат це не проблема, але коли я приїхав на перший місяць, це дуже сильно мене здивувало. Ціни, до яких я звик, просто множаться на десять. Але з «Google» в цьому плані все гаразд, вони достатньо платять.

Давай поговоримо про твою спеціалізацію. Чи завжди ти хотів займатися програмуванням?

– Мій батько працює програмістом, так що вже в дитинстві я був зацікавлений в програмуванні, але всі спроби навчитися йому, які я робив самостійно, повністю провалювалися.

Що допомогло тобі просунутися в цій справі?

– У нашу школу прийшов представник від Школи програмістів, який розповів нам про неї і запропонував прийти на вступні випробування. На той час у мене не було ніяких занять поза школою, плюс мені дуже сподобалася описана представником концепція, я вирішив спробувати. Ну і затягнуло.

Як ти будував своє навчання?

– Процес навчання був більш-менш стандартним, якщо можна так сказати: теорія плюс практика. Мені дуже запам’яталася розробка калькулятора на чистому асемблері. Додатково до основного курсу я відвідував заняття з основ веб-розробки і програмування на «Java».

Що було найцікавішим, чому радиш приділити особливу увагу?

– Олімпіадне програмування. Вельми велика частка того, чого я домігся (вступ до вузу, стажування в «Google» і т.д.) – прямий наслідок з того, що я вклав велику кількість зусиль в цей курс.

А найважча частина?

– Може здатися дивним, але найскладнішим етапом мого навчання виявився перший рік, коли я потихеньку переймався парадигмами і основними принципами програмування, навчався дивитися на все це під іншим кутом.

Які знання і навички виявилися найкориснішими для роботи?

– Як я вже сказав вище, без навичок олімпіадного програмування я не зміг би пройти етап інтерв’ю (а швидше за все, і етап резюме теж) і не поїхав би ні на яке стажування. Завдання, які дають на етапі інтерв’ю стажерам, вельми схожі з олімпіадними, так що завдяки моєму досвіду складність інтерв’ю для мене була середньою. Найважче виявилося не вирішити задачу, а зуміти спілкуватися з інтерв’юером на належному рівні англійської мови. З корисних навичок ще хочу виділити курс промислового програмування, в ході якого я вивчив широкий набір корисних практик.

 

На цьому ми розпрощалися з Денисом, подякувавши за відповіді.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *