Java web-фреймворки


Дізнайтесь більше про нові кар'єрні можливості в EchoUA. Цікаві проекти, ринкова оплата, гарний колектив. Надсилайте резюме та приєднуйтеся до нас.

Поза сумнівом, Java зараз є однією з найпопулярніших мов, для неї розроблено багато інструментів, що підключаються. Ми підготували підбірку web-фреймворків для Java, які полегшать Вам розробку сайтів.



Фреймворки, написані на JVM-мовах

Дані фреймворки відрізняються від наведених вище тим, що вони базуються не на Java, а на мовах, які продовжують її традиції і працюють на JVM. Звичайно, Ви зможете використати їх, знаючи тільки Java, але при цьому велика частина функцій цих фреймоворків залишиться для Вас недоступною.


Vaadin (вимовляється “уáадін“) базується на Google Web Toolkit (він використовується для виведення елементів користувацького інтерфейсу і взаємодії з сервером на стороні клієнта), що ускладнює архітектуру цього фреймворка. Проте знання Google Web Toolkit не є обов’язковим для розробки на Vaadin. Більше того, цей фреймворк взагалі один з найпростіших для вивчення, а головною його “фічею” є “режим дизайну” – в ньому можна будувати користувацький інтерфейс у режимі WYSIWIG і писати логіку окремо для кожного компонента. Документація також заслуговує на увагу. Крім множини гайдів і демонстраційних прикладів, є так звана “Книга Vaadin” – повний довідник із фреймворка, в якому Ви знайдете відповіді на всі запитання. Книга безкоштовно доступна онлайн, а паперову версію можна замовити або отримати на одній із численних конференцій, що спонсоруються розробниками фреймворка. Vaadin ідеально підходить як для новачків, так і для професіоналів. Недоліки: не найрозвиненіша екосистема і погана масштабованість для великих сайтів.

JSF є частиною Java EE і офіційно підтримується Oracle. Хоча цей фреймворк і не дуже підходить для швидкої розробки, він легкий у використанні завдяки наявності відмінної документації (її надає сама Oracle!), немає жодних зовнішніх залежностей (поки Ви залишаєтеся в екосистемі Java EE) і багатству можливостей. Екосистема фреймворка украй розвинена і являє собою бібліотеки на всі випадки життя, у тому числі інструменти для зручної розробки користувацького інтерфейсу. Головна “фіча” JSF полягає в тому, що він є частиною Java EE – з цього виходить відмінна взаємодія з IDE і офіційна підтримка від Oracle – все це значно полегшує розробку. Недолік: складність його улаштування. Втім, інакше бути і не може, адже він спочатку замислювався як єдине ціле з Java EE.

Play написана на Scala і Java (при розробці можна використати обидві мови, але спочатку фреймворк призначений для Scala). Цей фреймворк украй простий для вивчення – вже через 10 хв читання документації Ви зможете написати перший своєрідний “Hello, world!”. Перевага Play: неймовірно розвинена екосистема, що включає такі речі, як SBT</a > (Simple Building Tool) і Akka (відмінна бібліотека для реалізації реакційного програмування). TypeSafe надає повну документацію про можливості фреймворка. Крім того, цей простий фреймворк чудово підходить для швидкої розробки. Таким чином, Play є відмінним вибором для розробника на Scala і непоганим для Java-програміста (знання першого все-таки є бажаним, тому що Play переносить у другу мову ідіоми з першої, а функціональний код в об’єктно-орієнтованій Java виглядає зайвим).

Grails – фреймворк, написаний скриптовою мовою Groovy, створений під впливом Ruby on Rails. Використати цей фреймворк можна як із Java, так і з Groovy, але останній варіант все-таки прийнятніше, оскільки при написанні коду на Java Ви не зможете використати більшість чудових можливостей Grails (вивчити Groovy не становитиме особливих труднощів, оскільки він дуже близький до Java). Цей фреймворк ідеальний для швидкої розробки додатків – він не потребує довгого налаштування і підгонки під завдання. Документацію також варто відмітити – це багато офіційних керівництв, демонстраційних прикладів, відео і т. д. Екосистема являє собою понад 900 плагінів на всі випадки життя.

Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Вінниця, Херсон, Черкаси, Житомир, Хмельницький, Чернівці, Рівне, Івано-Франківськ, Кременчук, Тернопіль, Луцьк, Ужгород, Кам'янець-Подільський, Стрий - за статистикою саме з цих міст програмісти найбільше переїжджають працювати до Львова. А Ви розглядаєте relocate?


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *